Кульбакине – мікрорайон на околиці міста. Весною буяє зеленню, а восени міниться фарбами від ніжно-золотистого до пурпурового. Дерева та кущі шкільної території вдягнені в жовті, багряні, сріблясто-зелені лати. Скільки часу, праці, терпіння треба було прикласти, щоб виростити це зелене море чарівності і захисту.

/Files/images/історія школи.jpg

І серед цього безмежжя краси – школа, наша улюблена школа – не тільки центр навчання та виховання дітей, але і центр культурного дозвілля жителів мікрорайону.

Кожного вечора можна побачити тут молодих матусь з малюками, юнаків та юнок на спортивному полі, спортивних майданчиках. Старше покоління поліпшує своє здоров'я на бігових доріжках. І все це серед дивного розмаїття ароматів дерев, кущів, квітів.

Як же ти починала, школо?

В 1949 році в місто Миколаїв, а саме в селище Кульбакине, переводиться військова частина 69223 – авіаремонтні майстерні. Пізніше майстерні переростають в завод всесоюзного значення. Селище розширює свої межі. В ньому була всього одна вулиця, яка називалась Флотською.

В 1951-1953 роках збудовано 16 фінських будинків. В 1959 році побудовано перший триповерховий будинок.

В 1962 році в одному із таких будинків в першому під'їзді повністю та другому під'їзді тільки перший поверх (там були кабінет фізики та майстерні) відкривається 8-річна школа № 44 на 118 учнів.

Першим її директором був Закревський В.Ф. Працювали в ній учителі: Качан Л.В. (вчитель хімії), Скрипченко Н.В. (вчитель математики), Литвиненко С.П. (вчитель російської мови і літератури), Барташ Г.П. (вчитель української мови та літератури), Щербунь А.У. (вчитель музики), Кривошапко О.Р.(вчитель математики), Дукіна В.Є. (вчитель математики), Дукін А.П. (вчитель фізики, завуч), Баранова Г.С. (вчитель історії),Ринчакова З.Б. (вчитель німецької мови), Власов П.І. (вчитель праці), Яковина Є.В. (вчитель фізкультури), Данченко В.К. (вчитель біології), Мерц Л.П. (вчитель математики), Закревська Є.Є. (вчитель початкових класів), Сорокіна З.М. (вчитель початкових класів), Барильцева В.С. (вчитель початкових класів), Перова Н.М. (вчитель початкових класів), Церковенко В.Я. (вчитель німецької мови), Приймаченко Р.І. (вчитель математики), Приймаченко В.І. (вчитель німецької мови, завхоз), Суслов П.В. (вчитель початкових класів).

Світла пам'ять тим, кого вже немає серед нас.

Завод розширюється, росте і мікрорайон. Будуються багатоповерхові будинки, збільшується численність жителів, а також і учнів.

Школа, як та казкова рукавичка, ось-ось трісне. Життя вимагає нового приміщення.

1966 року вийшла постанова ЦК КПРС та Ради міністрів СРСР «Про заходи вдосконалення роботи середніх шкіл».

Один із пунктів цієї постанови зобов’язував промислові та сільгосп-підприємства будувати за свої кошти шкільні приміщення. Начальником авіаремонтного підприємства № 69223 на той час був Блєхер Лев Олександрович.

Порадившись з ним, а також з зав. міськвно Христовим Зиновієм Зіновійовичем, та підготувавши листа на ім'я Головкому Військово-Морського Флоту СРСР адмірала Горшкова, підписаного цими особами та головою батьківської ради школи Єрмолаєвою Л.П., секретарем
Нікуліною Г.М., директор середньої школи Закревський В.Ф. їде до Москви. Поїздки продовжувались неодноразово на протязі 1967 року.

В кінці цього року Головкомом було прийнято рішення про будівництво школи в мікрорайоні Кульбакине.

Будівництво почалося в кінці 1968 року. Замовник будівництва
школи – Управління капітального будівництва Військово-Морського Флоту СРСР, підрядчик – УКБ Чорноморського Військово-Морського Флоту.

/Files/images/історія школи2.jpg

Школа вступила в експлуатацію 1 вересня 1970 року. Все обладнання придбано за кошти УКБ Військово-Морського Флоту.

Учні старших класів та вчителі брали активну участь у благоустрої та обладнанні кабінетів.

Школа набирає нових темпів. Збільшується численність педагогічного колективу, кількість учнів – далеко за тисячу. Поліпшується якість навчально-виховного процесу, зростає майстерність учителів.

Майже кожного року зі стін школи виходять медалісти: Іванов Олександр Іванович (срібна медаль), Гурець Світлана Володимирівна, Зотова Ольга Борисівна (срібні медалі), Осипова Ірина Дмитрівна,Цицюра Тетяна Вікторівна (срібні медалі), Козяйчева Тетяна Юріївна (срібна медаль), Зотов Андрій Борисович (срібна медаль), Сизьова Анастасія Анатоліївна (срібна медаль), Інгул Тетяна В'ячеславівна (срібна медаль), Іванова Наталія Сергіївна (золота медаль), Ісаєва Катерина Валентинівна (золота медаль), Шумілова Наталія Олександрівна (золота медаль), Шарова Ганна Михайлівна (золота медаль), Мікрюкова Катерина Олександрівна (золота медаль), Звєздова Олеся Олександрівна (срібна медаль), Вагнер Надія Яківна (золота медаль), Герасим’юк Олександра Олександрівна (золота медаль), Лихвацька Катерина Віталіївна (золота медаль), Вагнер Олексій Якович (золота медаль), Климов Олександр Олександрович (срібна медаль).

Характерною особливістю системи управління є добре налагоджена робота методичної ради.

На базі методичного кабінету школи працюють методичні об'єднання, проблемні та творчі групи вчителів, робота яких спрямована на розвиток творчої особистості вчителя та учня.

Школа має все необхідне для здійснення навчально-виховного процесу. Атестовано 9 навчальних кабінетів:

- 3 кабінети початкової школи;

- кабінет української мови і літератури;

- кабінет хімії;

- кабінет біології;

- інформатики;

- 1 кабінет математики;

- майстерня технічної праці.

Одним із кращих кабінетів у школі є кабінет інформатики, який створено за участю народного депутата України Кузьмука Олександра Івановича, як і кабінет допризовної підготовки.

Не кожна школа може пишатися своїми шефами – авіаремонтний завод Державне підприємство «НАРП». Тому, коли виникло питання про вибір форми і назви дитячої організації, учнівський колектив одноголосно вирішив, що це буде льотно-космічна ескадрилья «Віраж». Так було створено в травні 1999 року дитячу організацію, яка працює під девізом: «Щоб нікому не було погано, кожен знаходив собі справу, а справи знаходили кожного».

Наша школа – школа, в якій діти розвивають та реалізують свої творчі здібності. Щорічно, у травні, в Будинку культури мікрорайону Кульбакине проходить традиційне родинне свято «За честь школи!».

/Files/images/історія школи3.jpg

З кожним роком школа стає яскравішою і кращою. Разом з учителями учні з задоволенням прикрашають класні кімнати, рекреації, шкільну територію. В школі багато квітів, надзвичайно чисто. Школа – як одна дружна, міцна сім'я.

Кiлькiсть переглядiв: 5